Ос! нь...
Залишила дивні золоті сліди...
Засвітила сонцем пишні крони кленів,
І позолотила у садах плоди...
Тихо й непомітно вдаль відходить літо,
Замітає листям свій зелений шлях...
До пори , до часу завмирають квіти,
І пісні пташині стихли у гаях...
Наступила осінь...вчасно і по праву!
Нам про це курличуть в небі журавлі...
Зустрічаймо гостю - чарівну, ласкаву!
Що дарує свято сонячне Землі!
Свидетельство о публикации №115090304459