Шлях

Вогонь та ніч... Останній подих слова
Що забринить з давніх лихоліть
Лише воно западе в серце знову
Тому, хто вік незрушеним стоїть

Хто тінь та світло, висі та гибини
Просторів шир, прадавніх воїв міць
Кривава сталь під сірим небосхилом
Гарячі іскри від вогненних криць

У спогляданні правд землі та неба
Яснішав погляд, гартувався дух
Та спомин дивний відкривався часом
У нім-імя, що в тиші вловить слух

Та мужньо йшов ледь видними стежками
Степами, полем, лісом, крізь роки...
Бо шляхом цим було веління долі
Для слави у прийдешнїї віки!
(2009 рік)


Рецензии