Над річкою плинуть світанком тумани,
птахи в небі начебто хмари-омани.
Вже першії кроки осінні лунають,
листочки жовтенькі нас щиро вітають.
А вересень місяць, як верес красивий,
він сонячний промінь останній, щасливий
на землю кидає, лоскоче грайливо,
ще й бабине літо стрічає мрійливо.
Хустинки червоні вкриває на плечі,
їх ждуть горобини. А пісні лелечі
здалеку долинуть і серце в тривозі,
зима, холоднеча стоять на порозі.
Калина рум`яна шумить на осонні,
над нею хмарини зникають в безодні.
Вона зашарілась: -А де ж соловейко?
Співав мені пісню красиву гарненько.
- Не час вже співати!- відказує осінь.
Поверне весною, як чистая просинь.
Хай сни тобі сняться хороші, щасливі,
спочинь, калинонько, під вітрові співи.
Вересень
© Copyright: Любовь Постникова, 2015
Свидетельство о публикации №115090108290
Свидетельство о публикации №115090108290
Рецензии
ДЯКУЮ, ЛЮБО ЗА ЩИРИЙ ПОДИХ СПРАВЖНЬОЇ ПОЕЗІЇ!!!
ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!!!
З ПОВАГОЮ ДО ВАС І ТЕПЛОМ ДУШІ,
Владимир Прохода 02.09.2015 21:37 • Заявить о нарушении
ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!!!
З ПОВАГОЮ ДО ВАС І ТЕПЛОМ ДУШІ,
Владимир Прохода 02.09.2015 21:37 • Заявить о нарушении