не спинити...
…знов душа, коли прагне щастя –
долинає за межи снів,
одягає ніч чорну маску,
повертаєш до мертвих днів…
знов гадаєш про втрачену долю?..
не вдавай, що у вірі жив!..
не вигадуй украдено волю
не повернеш… збагни – любив!..
промовчить… не питай нічого,
в грудях щемко, іще болить,
переповнює тишу голос,
бо ж Любові не зупинить…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115090101154
Свидетельство о публикации №115090101154
Рецензии