Сонячн д1ти

У просторі безмежному летить наша Земля.
Прийти сюди. Відчути все. Вона всіх притяга.
Світило наше, Сонечно, підтримує весь час.
Сонячні діти в променях спускаються до нас.
Земная жінка прагне створить нове життя.
Природою закладено. Щоб людство
Не поринуло із часом в небуття.
І ось стається диво. Але дитинка- не така.
У двадцять першій хромосомі є третя копія.
Із семисот новонароджених така - лише одна.
Ні вік, ні стан здоров'я, ні статус не вплива.
" Чому?- Ніхто не знає. " За що мені таке?"-
 Питання тупікове. Горду людину нікуди не веде.
А ось-" Для чого це мені?"- питання в самий раз.
Бо зразу свою сутність побачиш без прикрас.
Цей Божий дар був посланий, щоб збагатити світ.
А що про них казали нам- відживший своє міф.
Прийшла пора позбутися стандартів тих старих.
Уміннь нових навчитися, душею відродитися.
Хто зна, де було б людство без діточок таких?
Вони такі чудові. І здатні до навчання.
Хоча темп розвитку у всіх індивідуальний.
Вони не зовсім звичні, бо вміють серцем бачити
Все скрите від очей.
Їм треба більше часу,щоб влитися
В світ технократичний цей.
Не доля це- призначення. У кожного своє.
Його використання до долі приведе.
Увага і повага, душі зусилля вкладені,
Від них залежить те,якою стане ця дитина.
В дарунок Всесвіту що принесе?