Idi. Idi. Idi

«…Іди. Іди. Іди.»

Ти бачив все і книги вже не рівня.
Вже остогидли факти і новини.
І очі – море, повне розуміння
Процесів неземних. По три години…
Ти на добу воюєш в соц.мережах.
Воюєш за диванних полководців.
І алкоголем гасиш ту пожежу,
Яка початок має ще у тому році.
Цигаркою закурюєш проблеми
Аж так, що всі знайомі співчувають.
Не зайнятий ти рішенням дилеми:
Усіх своїх ти димом накриваєш.
Солодощами кидаєш у страхи.
А може і в фастфуді потонув,
Звання постійного невдахи
Хоч випадково - та із собою загорнув.
І не пробачиш, і не посміхнешся.
Ти вже забув для цього привід.
Забув коли востаннє щиро
Дивився в очі і поринув.
Твої найкращі друзі справжні
Самотність, дрімота…І тиша.
Вона дарує переважно
Потік думок за хмари вище
Про сенс минулих в сьогоденні
Не точних в пам’яті хвилин.
Застрягло ниткою натхнення,
У горлі підступає з ним…
Ти падав і вставав. Вертався.
Із вітром бився навпростець.
Але зв’язок не перервався,
Це не фіаско. Не кінець.
Повстань з знедолених собою.
Поринь в забуте і проснись,
Прокинься з океану бою.
Із нього мудрим повернись.
Невідворотними мостами
Іди життям і смертю йди.
Крізь них обох…Безлюдні храми
Живої мови ти знайди.
Без слів, без жестів, без образ…
Іди, володарю світів. Іди.
Ти не такий, як був колись.
Іди. Іди. Іди…

30.08.2015
Сергій Лукашов