(адигейський мотив)
Шичепщин, камиль звучать,
тріски, бубни б'ють. -
Найчарівнішу з дівчат
заміж видають.
Та дівчина - Адиїф,
то любов моя.
Любі очі... Більше їх
не побачу я.
Був закоханий без меж
ще з юнацьких літ;
і від неї (щирий теж)
відчував привіт.
Підійшли мої рокИ...
Мила - на порі...
Та весільні бунчуки -
не в моїм дворі...
...Доля часом - Сатана -
і підступна, й зла...
Нам з коханою вона
щастя не дала.
Ади1ф
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115083009066
Свидетельство о публикации №115083009066
Рецензии