Зі святом вас, вчительська школота!
Знову ідемо до школи,
В стіни старої тюрми,
Там вчителі, як корови,
Ну, а хто хоче — воли.
Там, стара баба — англійка,
І математик — пердун,
Учнів з'їдять за копійку,
Щоб їх побив вже Перун!
Завуч указкою б'ється,
Він не — учитель, а — кат,
Ставить двояку й сміється,
Він у Люцифера — брат.
Може забули курдупля,
Він і тепер — залупед,
Скажу тобі, це — нещастя
Школа не йде у перед.
Десь, на закритім зібранні,
Всіх до ноги, як один,
Знову там мізко-втирання,
Що недостатньо годин.
Є в нас столітня зануда,
Їй на спочинок давно,
Смика за носа й за чуба,
Так би в сідницю перо!
Хто за міністра сьогодні?
Кажуть, він краще за всіх?
Всі там паяци голодні,
Нари їм повні від бліх!
Школа, дзвінок тарабанить,
Наче хто б'є молотком,
Знов у щоденник доганять,
Новий почався дурдом.
Школота
© Copyright: Игорь Стожар, 2015
Свидетельство о публикации №115083008470
Свидетельство о публикации №115083008470
Рецензии
:-) Оригінально. Конфуцій би зрозумів цю метафору! Сподобався твір, друже!
Ли Чень Дао 30.08.2015 22:25 • Заявить о нарушении
Ли Чень Дао 30.08.2015 22:25 • Заявить о нарушении
-) Як там Конфуцій?.. Головне, щоб Вам і іншим читачам зрозіміло -)
Игорь Стожар 30.08.2015 23:05 Заявить о нарушении
Игорь Стожар 30.08.2015 23:05 Заявить о нарушении