До В. I. Супруна

Щиросердний дуже,
                дорогий мій друже!
Вісточка від тебе -
                мов чарівний спів.
Дякую уклінно!
                Завжди неодмінно
я сонцепромінних
                жду твоїх листів.
Ти - мій брат по духу,
                ратай волі й руху;
на добро і світло
                руку подаєш.
Хай в твоїй оселі
                йдуть роки веселі!
Щастя вам - до стелі!
                Успіхів - без меж!


                * * *

Святе сімейство Супрунів,
                зі святом Травня вас вітаю!
Бажаю вам щасливих днів! -
                як сам собі я їх бажаю.

Хай мир, здоров'я і любов
                завжди цвітуть у вашій долі;
хай сонце мрії - знов і знов
                горить на вашім видноколі!


                * * *

Володимире, друже сердечний!
                Щиро вдячний тобі за листи!
Знов прошу (хоч я "свин", безперечно):
                ...те мовчання даруй мені ти.
Я в роботі, як в гумовім клеї...
              Та страшніше за все - метушня.
Скоро вовком завию від неї.
             Метушня - через день та щодня...
...Я продовжую конкурсні справи
                ті, де ти допомогу надав.
Чи здобуду хоч крихітку слави?...
                А мороки вже доста зазнав.
Відіслав фонограму в столицю
     (був грипозний... - та все ж наспівав).
Здуру мрію про ту "синю птицю",
          про яку хтось, колись, щось казав...
Свято Травня... Тепер свято Пісні...
                Професійних чимало ще свят...
Вже й розмови про них - лиховісні;
                що занадто, тому вже не рад.

           Вісімдесяті роки
                двадцятого століття.