Будуть теплі дощі...будуть з грозами зливи,
Буде вітер торкатися неба крильми,
Буде хтось на землі надзвичайно щасливий,
Буде хтось...будуть інші...та...тільки - не ми...
Озирнись! Подивися на мене востаннє...
Ти підеш...(бо вже, певно, не можеш не йти)...
Ти підеш назавжди - мене також не стане...
Подивись, як палають між нами мости...
А у небі птахИ тихим стогоном квилять,
Стоголосять, а я у обіймах дощу,
Наче зломлена вітром високая хвиля,
У малесеньких краплях, мов в морі тону...
Зупинися! Золою посип мені рани:
Хай струна мого серця обІрветься враз...
Озирнись! Подивися на мене востаннє :
Я - МІРАЖ!.............
Озирнись!!!
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115082802952
Свидетельство о публикации №115082802952
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.