* * *
Жовте листя падає, небо вкрите хмарами... -
Та любові нашої далина ясна.
День - очам відрадою, ідемо упарі ми.
Всюди осінь стелеться, а в серцях - весна.
1973 р.
* * *
З тобою вже не десять... літ
ми разом живемо.
Хай не крокуєм слід у слід,
та поруч ідемо.
І ось тепер я так суджу:
"Без тебе я б зачах".
...Ти вдалині... я тут сиджу -
і сльози на очах.
2007 р.
* * *
Я дякую за те, що ти була,
що нашої любові не зреклася,
родині світло й радощі несла...
Дружинонько, ти рано відійшла;
та, як людина й жінка, - відбулася!
2008 р.
Дружинi
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082707318
Свидетельство о публикации №115082707318
Рецензии