Вертаюсь додому рано

Ми з друзями учора зустрічались
           (нам кожному за сорок... вже давно);
під кленом біля річки спілкувались
                і грали в карти, потім - в доміно.
А потім Федір "поставив пляшку"...
                Іван, Григорій, Петро... - і я.
Але сьогодні на серці тяжко;
                і почуваюсь, як свиня.
МабУть-таки, наврочила Світлана
                (дружина моя, "золотко" моє) -
спитала чи прийду додому рано? -
               (У кожній жінці щось од відьми є).
...Вcе було б добре, якби не пиво...
                А ти, "святеннику", мовчи...
Якби не пиво, було б "красиво"... -
                і я вернувся б ще вночі.
Вже по домівках ми ішли від клена
                (і навіть Гриць - чудило із чудил)
і тут зустріли Гену-бізнесмена...
            Хороший Гена хлопець... (крокодил!).
Сказав нам Гена: "Я рад вас бачить!
                Хай відпочине ваш кленок...
Надворі темно.., тож, друзі, значить... -
                Є пропозиція: шинОк!".
Ну що ж... Пішли ми до шинка - "ввалились".
                Нас Гена добрим пивом пригощав.
Микола й Віктор "з'їденим хвалились",
                Григорій же - на весь загал "вєщав".
Цілодобово шинок працює:
                П'є, грає, свариться... - гуде!
Там невгамовність співа, танцює...
                Там непомітно час іде.
І ось нарешті я плетусь до хати... -
                Ласкаве літнє сонечко встає.
...Та страшно мені навіть уявляти,
                як мене стріне "золотко" моє...
Все було б добре, якби не пиво...
                ...А ти, "святеннику", мовчи...
Якби не пиво, було б "красиво"... -
                і я вернувся б ще вночі.