полынное... - из Л. Юферовой

              Поэтический  перевод  с  украинского: http://www.stihi.ru/2015/08/25/10166


Горячий  день  по  блюдечкам  лимана
полынную  настойку  разливал...
И  мы  вкушали  яд  незнамо-пряный
из  дивного  забытья-вещества...

А  поцелуя  нежность,  невесома,
стекала  в  души  импульсом  тепла...
Сердца  стучались  в  небо  гулким  звоном  –
пульсируя,  как  родники  из  ласк.

Резвились  рядом  ангелы  в  веселье
и  оплетали  руки  нам  венком...
И  голубые  мчались  карусели
в  неповторимом  вальсе  заводном...

Тогда  нам  не  далось  понять,  заметить,
что  счастье  человеческое  –  миг...
Боялись  мы,  как  маленькие  дети,
настойки  даже  капельку  пролить...


           Оригинал:
     І  ми  пили  настоянку  незнану...
         Людмила  Юферова.


Гарячий день у блюдечку лиману
Настояв пересохлі полини…
І ми пили настоянку незнану
Із дивної, мов сон, речовини…

А ніжність невагома в поцілунку
Стікала в душі імпульсом тепла…
І билися серця у небо лунко –
Маленькі два пульсари-джерела.

Раділи поруч ангели веселі,
Сплітали наші руки у вінок…
Гойдали нас блакитні каруселі
З казкової симфонії думок…

Тоді ще не могли ми зрозуміти,
Що то була людського щастя мить…
Та ми боялись, як маленькі діти,
Хоч крапельку настоянки пролить…