Я тебе, неповторна моя,
наче казку веснЯну сприймаю.
Образ твій - то: і спів солов'я,
і ранкова яскрава зоря,
і привіт із родинного краю.
Я тебе, неповторна моя,
наче пісню, у серці плекаю.
В пісні тій: рідне сонце сія,
в ній - степи і ліси, і моря..,
і гучання пташиного граю.
Я тебе, неповторна моя,
наче мрію чарівну, вітаю.
Ти - жадана. І прикро, що я
...лиш в уяві тебе обіймаю.
Як прикро
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082606402
Свидетельство о публикации №115082606402
Рецензии