Перебитий, вмурований мозок,
Впорядковано в дурні пошитий,
Чергову, розфарбовану дозу
Намагається перетравити,
Та душа, (взагалі без наркозу)
Насідає, збираючи мито,
І обличчям по тейбелу возить,
Відчайдушно і несамовито,
Мій величний, розплющений розум,
Що і далі під дурника косить
Над старим, непотрібним коритом.
Схаменешся, та спину немає,
І зупинишся, та не одразу.
І сумління неначе дрімає,
Та ночами доводить до сказу,
І вчиняєш, як ті самураї,
(Бо життя викликає відразу),
І нарешті тікаєш зі зграї.
Якнайдалі від тих метастазів,
І будуєш хатиночку скраю,
І за спиною шаблю тримаєш
Проти звичного вже негаразду.
Там, за тином, можливо, і люди,
А шаблюка, нехай собі буде.
побитий глузд
© Copyright: Александр Кононенко, 2015
Свидетельство о публикации №115082604040
Свидетельство о публикации №115082604040
Рецензии
Сонц, это у тебя-то хата с краю? да и сабля твоя правого не посечёт, так что нехай соби будэ (ну нет у меня украинской раскладки на клавиатуре!!!).
А вообще ты замечательный молодец! Читаю твои стихи на мове - и не просто радуюсь, а ликую!
Солянова-Левенталь 26.08.2015 20:50 • Заявить о нарушении
А вообще ты замечательный молодец! Читаю твои стихи на мове - и не просто радуюсь, а ликую!
Солянова-Левенталь 26.08.2015 20:50 • Заявить о нарушении
сонечко, мне так приятно))
кстати, у меня в планшете то же самое, так я "і" беру в английском.
Александр Кононенко 27.08.2015 04:08 Заявить о нарушении
кстати, у меня в планшете то же самое, так я "і" беру в английском.
Александр Кононенко 27.08.2015 04:08 Заявить о нарушении
