Про животи

Що не кажіть, а проблема животів у нашому суспільстві
набуває все більшої актуальності.
Хоч і скаржаться алкоголіки, що жити стало важче
(бо вільного часу побільшало, а горілка подорожчала) -
животи у багатьох людей ростуть.
"Трудовий мозоль", "соцнакопичення", "амортизатор" -
це лише декілька з безлічі назв живота.
  Та тільки , як би не називалося таке надбання,
тому, хто його має, - ніскілечки не легшає.
  Безумовно, у власника живота є перевага перед
звичайною людиною - він виглядає імпозантніше,
поважніше...
Але...
Якось у міській лазні,
                в роздягалці:
- Що, Іване Михайловичу, ...крекчете? - Звернувся
до сусіда по лаві ставний середнього віку чоловік.
- Крекчу, Дмитре Петровичу, - відповів дядечко
років п'ятдесяти п'яти.
Іван Михайлович саме одягав шкарпетки і
великий живіт дуже заважав йому.
Впоравшись, розігнувся і, витираючи рушником
спітнілу лисину, продовжив:
- Закрекчеш тут... Хоч би Ви підказали метод,
який спроможний позбавити мене цієї "вериги". -
І обома руками натиснув на свій дебелий,
як добрячий гарбуз, живіт.
Вже пробував сірники по підлозі розсипати,
а тоді збирати - два дні попрактикував... -
потім два тижні з радикулітом бідкався.
Після того - бігав... Так перехожі кажуть:
"Солідна людина, а по вулиці гасає, наче у нього
"не всі вдома". У дворі ж не розженешся... -
Довелося припинити. Тепер ранкову гімнастику
роблю - допомагає. Самопочуття відмінне.
Ще, правда, не помічаю щоб живіт мій зменшувався,
але ж і не росте! А, взагалі-то, я - ще козак.
От одному моєму знайомому набагато гірше. -
Навіть туфлі зашнурувати на нозі не може -
живіт не дає. Так він завжди в бурках ходить.
- Треба менше хліба та сала їсти. - Зауважив
Дмитро Петрович, застібаючи сорочку.
- Та пивом не дуже захоплюватися. - Додав один
з присутніх, який теж слухав сповідь Івана
Михайловича.
Не знаю, скільки ще точилася та розмова -
бо встиг одягтися і вийти на вулицю.
По дорозі додому я тримався струнко,
з задоволенням констатуючи, що не маю
живота - "вериги". І вирішив: завжди їсти
якомога менше хліба, сала; не захоплюватися
пивом; робити ранкову гімнастику, бігати,
стрибати, плавати...  Хай люди що завгодно
говорять...
Може я й не матиму імпозантного, поважного
вигляду, - але ж і не буду всюди тягати
попереду себе "гарбуз" і круглорічно
ходити в... бурках.

                1975 рік.