подорож
мої руки, неначе вагончик метро, хилитає.
я би більше віддала та осторонь
залишаюсь надалі, далеко у далях.
я би любила би , бавила
губи твої вустами наскрізно зашитими,
я би лила би сльозами -градами
і розквітала в тобі барвистими вітами.
сонцесплетіння пульсує під дотиком,
медом малює свідомість марева,
я полетіла б залізним дротиком
в ціль
та фортеця давно вже повалена.
Свидетельство о публикации №115082500754