Стояла кам’яна стіна,
Стояла вперто й нерухомо,
Й від тої впертості своєї,
Набила вже таку оскому.
Кину насіння під стіну –
Хай проросте й пустить коріння,
Піде вниз до води, у глибину.
Терпіння, матінко, т-е-р-п-і-н-н-я!
Пішла вода вверх по стеблу,
Й пробило гілля «верх творіння».
Пішло життя на лад і ко добру.
Розсипалось – розвіялось каміння.
12.07.15
***
© Copyright: Наталия Боровская 2, 2015
Свидетельство о публикации №115082506213
Свидетельство о публикации №115082506213
Рецензии