Л. Юферова, Сбежим, мой август... Пер с укр

Весь шёлк тепла в снопы запеленали,
И август обленился. И не зря
Дни лета, остывая, уползали
В край межсезонья, грусти и дождя.

Меня терзают настроенья злые,
Но мрачным мыслям я, наперекор,
Глазами глажу астры голубые,
Что нынче забежали в каждый двор…

Нахмурят брови липы и каштаны,
Из груш опавших мёд течёт едва…
Души усталой рано тлеют раны,
От лета отрекаясь навсегда,

Пусть соками оно ещё струится,
В коврах роскошных трав и камышей…
Сбежим, мой август, где ж надежде скрыться
От межсезонья грусти и дождей…

-----------------------

Тiкаймо, серпню... Людмила Юферова

Тепло шовкове у снопи сповите…
І серпень не на жарт розледащів.
Бреде поволі прохололе літо
У міжсезоння смутку і дощів.

Мене терзає перегірклий настрій,
Та я, тяжким думкам наперекір,
Очима гладжу біло-сині айстри,
Котрі забігли майже в кожен двір…

Кошлатять брови липи і каштани,
Із груш опалих скапують меди…
Стражденна душе, рано, дуже рано
Від літа відрікатись назавжди,

Бо соками воно ще струменіє
У килимах розкішних споришів…
Тікаймо, серпню, краще до надії
Від міжсезоння смутку і дощів…

http://www.stihi.ru/2015/08/24/9799