Я тебе розбуджу поцілунком,
ніжним словом тебе розбуджу;
поманю тебе свіжості трунком,
сонцем вранішнім "підзаряджу".
Ти здивовано очі розкриєш,
усміхнешся і скажеш - Привіт!
Приголубиш, як ти тільки вмієщ,
моя мила - буття мого цвіт.
Тобі квіти я не подарую... -
Ти говориш: - Не рви... - тож краса.
Ти - зі мною! І серцем я чую:
разом з нами земля й небеса!
Моя мила, кохана дівчино
(ти - найкраща.., найкраща з усіх!),
хай чарівний твій спів знову лине,
знов лунає твій радісний сміх.
Співай і смійся - душу підіймай.
Мій кожний день хай святиться тобою.
Довкілля рідне щиро обіймай.
Йди по життю з надією, з любов'ю.
Я тебе розбуджу поцiлунком...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082408681
Свидетельство о публикации №115082408681
Рецензии