Легенда про Украину
zorya.org.ua/detyam/dityam-legenda-pro-ukrayinu-14778.html
В далеку давнину, в часи бувалі
До Божого порогу держави прибували.
Бо сталось так, як обіцяв,
Господь їм землі дарував.
І сподівалась кожная держава
Найкращу часточку отримати собі.
Отримавши, та Бога прославляла,
Та йшла на землі нові, молоді.
Усі держави землі розібрали,
Бо в довжелезній черзі простояли.
Але не встигла і спізнилася дівчина,
Дівчина, синьоока Україна.
Вона так тяжко працювала,
Втомилась, руки в мозолях.
Дійшла до Бога, осторонь стояла,
Блищали сльози в голубих очах.
Помітив Бог заквітчану красуню,
Позвав до себе й запітав:
-Чому спізнилася дівчино?
Всі землі я уже роздав!
-Прости мене мій Боже милий,
Та й очі опустила.
-Я працювала довго, тяжко
Дійти ледь було сили.
-Так, знаю тебе Україно
Душу співучу й просту,
Серце вразліве та вірне
Сам сотворив я таку.
Так ти працюєш важко,
Але співаєш щиро.
Любиш простір і небо
І всім бажаєш миру.
-Якщо немає Господи для мене землі,
То мабуть я піду.
Не забирай ні в кого, щоб мені віддати
Мені чужого не потрібно, не хочу нікого карати.
-Та годі Україно сумувати...
Всміхнись, та нову пісню заспівай,
Вподобав я тебе і щоб втішати
Дарую землю, справжній Рай.
Бо сам собі її залишив
І з радістю тобі її віддам.
Земля, де шепотіє тиша...
І колос золотіє по степам.
Де перегукуються гори із річками.
Ласкаве сонце, пісня солов'я.
Де особліві люди, з працьовитими руками,
Дарую Україно - це твоя земля!
Живи й радій,
Працюй і посміхайся,
А я с тобою буду назавжди!
Бо в серці ти моїм єдина,
Єдина, гарна, вільна Україна!!!
5.11.2014р.
Свидетельство о публикации №115082406882
Наталья Павлова Донская 24.08.2015 20:48 Заявить о нарушении
С уважением, Ирина!
Ирина Евгеньевна Карпенко 24.08.2015 21:01 Заявить о нарушении