Моя Кремена

                Без грамматической ошибки
                я русской речи не люблю...
                О.С. Пушкін


Садибу я хотів придбати
                в чудовім місті Кремінна;
бо Кремінна мені, як мати, -
                вона у мене лиш одна.

Джерельна річка, бір сосновий,
                довкіл - озера і ставки... -
мого  дитинства  світ казковий;
                і сестри, браття - земляки.

Ходив по вулиці Шевченка,
                по Красній і по Степовій...
А Кремінна вже чималенька! -
                Куточок вибрати зумій.

Там дуже сухо в літню пору,
                а там ручай... та солонець;
там автотраса біля двору... -
                Вже розгубився я вкінець.

...Купив  квартиру  (слава Богу!) -
                будинок, двір, сусіди - клас!
Та не збагну себе самого,
                чом пломінь пошуків не згас?

Базар, Підвільхи, Собаківка,
                Дубовий Гай і ЗемлянкИ... -
Вся Кремінна - моя домівка -
                усе сприймаю залюбки.

Усе в душі моїй тримаю.
                Без цього я - не зовсім я.
Мені цей край дорожчий раю.
                І тут мій рід, моя сім'я.

Тож говорю, що серцем чую
                і, що так радісно мені:
"По "Лермонтова" я ночую,
                а проживаю - в Кремені".