"Де сонечко сходить?" - Світланка питає. -
А як пояснити, матуся не знає.
Бабуся почула таке запитання -
та й каже онучці: - Дитинко, щорання
тепленьке, ясненьке, ласкаве і щире
воно осява нашу рідну квартиру;
без нього до нас не приходять світанки,
нам сонця нема без цієї Світланки.
Де мама і тато, і радісні діти... -
там сонячно завжди, там пісня і квіти.
Де сонечко сходить...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082403287
Свидетельство о публикации №115082403287
Рецензии