Ми - маргінали, ми вже - маргінали,
бо до межі критичної дійшли,
Немало нами внесено в аннали..,
хоч мало ми по-людськи пожили.
Була війна (те неприроднє лихо) -
згорали наші рідні в ті роки.
Та піднялись з-під мороку, з-під сміху
воєнні діти - юнки, юнаки.
Тоді і ми несли в собі майбутнє...
Нас научали, вчили і вели...
І все, що є сьогодні в світі сутнє,
і ми гарячим потом полили.
Ми - маргінали, ми вже - маргінали,
Тепер - гальмо, непотріб, навіть зло.
...Але, якби ми тут не побували,
індиго-покоління б не було.
Дiти вiйни
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082304524
Свидетельство о публикации №115082304524
Рецензии