як воно...

…зникнути і з’явитися десь там,
де на тебе чекають, хоча б думкою…
повірити і здивуватися собі,
бути напоготові до змін долі,
упізнати наближення щастя,
відчути визволення із неволі,
почуття одбиваючого стук серця,
із подихом вогню-Любові,
з тобою залишитися собою,
знати радість життя,
одгадуючи твою печаль
дивлячись у засмучені очі осені…
я не претендую на рай,
я просто живу, як живуть
відміряні дні мрій
весни і осені у моїй душі…


Рецензии