Хозари, руси.., може досить
ненАвисть пестити в серцях?
НенАвисть щастя не приносить,
а - нездоров'я, жах і страх.
Пройшли віки.., часи змінились... -
І ті хозарин і русин,
що воювали - не мирились,
давно пішли... - Є донька й син.
Є дві особи неповторні,
Є дві душі, є два світи.
Дороги є червоні й чорні... -
Їм вибирать, якою йти.
Вони забудуть давні чвари -
лиш не нагадуйте їм знов.
Хай відступають чорні хмари -
панують сонце і любов!
Уривок з лiтературно-художньо1 композицi1
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082208963
Свидетельство о публикации №115082208963
Рецензии