Вот-вот и осень... Из Олехо

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/08/21/1588


Вот-вот и осень. Летним зноем
Не озабочены ветра,
Но лишь неделя – и заноет,
Обеспокоится Гора.
На хадж* придут прохладны росы
И пожелтеет седина.
Пугают ночи – чёрны грозы,
Напившись солнца и вина.
Храм времени…в нём мешанина
И дней, и месяцев подряд.
И вход, и выход – горловина
Лишь для овцы и  для козлят.
Толкает день собрата в спину,
Не различая, кто есть кто...
Смешает качественно глину
Горшечник звёздный золотой.
А караван идёт…под осень
Привычно вертится земля.
Погонщики пока что босы,
Но всё ж стернёй грозят поля.
---------------------
И нас несёт кривая та, 
Хотя река уже не та,
И неизбежно суета
Меняет годы на года.

* - в буквальном переводе с арабского языка означает
    «стремление, намерение или стремление к прославленному»
    и «возвращение, возобновление»: Хадж, хаджж[1] (араб. ;;;;) —
    паломничество, связанное с посещением Мекки


Оригинал:


На черзі осінь. Літню спеку
не остудили ще вітри,
але за чверть… Будує Мекку
сонцеуклінна вись гори.
На хадж ідуть холодні роси
і перша жовта сивина.
Лякають ночі чорні грози,
напившись сонця і вина.
У храмі часу – штурханина,
товчуться дні та місяці.
І вхід, і вихід – горловина
для козенят і для вівці.
Штовхає день собрата в спину
у цій одвічно плинній грі.
Мішає чорну й білу глину
гончар зірковий угорі.
Йде караван, на черзі осінь
і звично вертиться Земля.
Погоничі ще поки босі,
та у стерні стоять поля.
І нас несе кривою кола,
хоча ріка уже не та
і суєта, буденна й гола,
роки міняє на літа.