Пишна, ніжна та зелена
Прийшла весна до нас весела.
Потихеньку ніби туман спустилася
І як захід сонця додолу скотилася.
І від цього дотику прокинулась земля,
Зашуміли і запінились моря
Верби зашелестіли золотими косами
І лягла трава ізумрудними покосами.
Повітря таке тепле і м'яке,
Ніби на крилах мене своїх несе
І ніжний поцілунок вітру мене заколише
І ці почуття ніколи мене не залишать...
Я немов лечу мимо хмаринок,
Повз краплі дощу, не знаючи спочину.
Я як вільна птаха парю у небі,
Або немов в ставку білосніжний лебідь.
Ці відчуття наскільки незабутні
І як шкода, що усім вони не відчутні.
Я б хотіла вічно волю цю відчувати
І на закони тяжіння завжди плювати...
Вiльна птаха
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082202946
Свидетельство о публикации №115082202946
Рецензии