Хто моє серце втомлене зігріє
І душу знівечену докупи склеїть.
І як вітерець легкий повіє
Красу мою одвічну вгледить?
І ніби пелюстки троянди алі губи
І ніжну шоколадну шкіру.
Натруджені, але тендітні руки
І непохитну, велику віру?
Віру в те, що є любов на світі,
Що кожному судилося любити
І збудуться мої мрії світлі,
Що всі будуть в любові жити.
Та чи знайдеться моя половинка
І хто дасть мені шматочок щастя.
Чи може це моя остання зупинка
І в справах любовних я тільки гостя?...
Вiра в любов
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115082202911
Свидетельство о публикации №115082202911
Рецензии