Нехай це будеш ти

Шаттл
Останній потяг на небо,
Останній подих землі.
І вже нічого не треба
Мені.

У цю задушливу спеку
Веде мене магістраль.
А ти все так же далеко,
Нажаль.

Я майже не пам’ятаю
Твої дотики рук,
Але зла не тримаю,
Достатньо розлук.

Така любов – небезпека,
Таке кохання – печаль.
А ти все так же далеко,
Нажаль.

Сиджу, дивлюсь у віконце,
Туди, де гонять красну
Останні проміні сонця
Весну.

Кружляють в небі лелеки,
Шукають, де неба край.
А ти все так же далеко.
Бувай...


© Copyright: Шаттл, 2015
Свидетельство о публикации №115082202529
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Шаттл
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Шаттл