За гору хмара зачепилася...

                Л.Ю.

За гору  хмара зачепилася -
                й не відпуска її гора...
Мені домівка  знов наснилася:
                наснилась матінка стара;
ліси, озера, степ замарений,
                стежки дитинства в спориші... -
мій рідний край, що Богом дарений,
                що завжди - в серці і в душі.
Мій рідний край, що Богом дарений,
             (в снігах... чи в трелях солов'їв;
чи на осонні, чи захмарений...) -
                для мене кращий із країв.
За гору хмара зачепилася
                і чисті сльози пролила...
...Мені домівка знов наснилася -
                куточок світла і тепла.

                * * *

Рік новий - не за горами.
                Він до нас уже іде.
Хай, все добре - буде з нами!
               Зле -  хай, друзі, пропаде!
      
                Грудень,1983 р.

                * * *

Красуня-дівчина співа -
                і все навколо неї квітне.
Свій рідний край не забува
                Людмили серденько привітне.

Співай, як ТВІЙ Орфей співав, -
                неси життя і насолоду.
Адже для того дарував
                Господь тобі талант і вроду.
Співай, Людмилонько, співай!

                1983 рік.


Рецензии