Мати

Анатолий Анненко
Знов біля серця туга. - Туга
                своє мереживо снує.
Вважав я: вже не маю друга...
                А ДРУГ у мене був і є.

                * * *

Через ніч та кожну ніч сниться мені мати;
 через ніч та кожну ніч сниться рідний край.
То ж скажи чи можу я весело співат
жить, як приказка велить: "А ти, Петре, грай...".

                * * *

Можливо, поразка чекає мене
                в суворій життєвій борні...
Суд Божий нікого з людей не мине... -
                Воздасться за все і мені.

Моя розрада знов і знов -
                твоя любов, твоя любов.
Мій порятунок знов і знов -
                твоя (О, ненечко!)любов.


© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082103238
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Анненко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Анненко