Здавалося...

Анатолий Анненко
Здавалося: часу - без міри;
                здавалось, що сил - на віки...
А вже у полоні зневіри
                градую останні рокИ.

Життя проповзло, пролетіло
           пройшло, пропливло, пронеслось...
Так рано постАріло тіло -
                йому ж таки - ой довелось...

Душа ще любові бажає,
                бажає незнаних стежин;
хвороби й роки зневажає -
                веде до глибин і вершин.

Я серцем іще відчуваю
                коханої щире тепло...
До долі я знов промовляю:
                - Спасибі за все, що було!


© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115082101717
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Анненко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Анненко