Серпневе піднебіння.
Найбільш за все люблю серпневе піднебіння,
Коли вже місяць вийшов на престол,
І тепла ковдра два сердечка зігріває,
Плекає два кохання у одне.
Ми сядем в Одне крісло, зверху ковдра,
Солодкість хмелю у чашках, гарячого глінтвейну,
Уткнувшися в обійми одне однОго,
БудЕм дивитися в нічне серпневе піднебіння.
А у очах чіткий молочний шлях гуляє,
Мов всю галактику пісчана буря настигає,
Та серед цих зірок сузір'я я згадАю,
І загадаю у секунди зорепаду побажання.
Та де не де, орбітою супутник пролітає,
І астероїди грайливість феєрверку починають,
Коли заходячи в слої Земного шару,
Обпалюються, та на очах твоїх зникають.
Люблю нічне серпневе піднебіння,
Його безмежність надихає на життя,
Що цими митями, кохання два плекає,
Привороживши, небокрайними казками.
Ночное августовское небо... укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115081907207
Свидетельство о публикации №115081907207
Рецензии