Про наживку

На  наживку рибка  ловиться  віками.
           Так же, браття, всі ми ловимося з вами:
хто на гроші, хто на славу, хто на жінку...
             Всі ми ловимося, браття,  на  наживку.

Злі данайці до Пріама йшли не в гості
                (тих подій відлуння є у високості...).
Хоч троянці їх відбили, відіпхнули -
     все ж пропали.., бо "наживку проковтнули".

Князь слов'янський через бісову "наживку"
        втратив військо, втратив на роки домівку;
бо порадники були - "рибалки" вмілі. -
                Довели-таки стражденного до "цілі".

На "наживку" я не раз уже ловився -
               та боротись проти цього не навчився;
бо "рибалки" - такі спритні та хитрущі:
                засліпляють нам серця і очі, й душі.

Як говорять: "обіцянка то - цяцянка",
                то для розуму - красива залицянка.
Обіцяльник же  потрібну знайде "жилку" -
               і ми з вами знову "клюнем на наживку".

Обіцяють на посаду претенденти,
            що  добробут  підросте  не на проценти...
Чийсь добробут значно, швидко підростає.
                Ну а ми як живемо - це кожен знає.

Та не будем, співвітчизники, злословить. -
           На "наживку" кожен щось, буває, ловить.
Ми ж із вами тих "наживок" безліч маєм.
                Ненавмисно чи навмисно... закидаєм.

Навіть той, у кого "ніц" - нема нічого,
                йде з словесною наживкою до Бога. -
Б'є поклони і співає "алілуйя"...
                - Спаси, Боже, адже так Тебе люблю я!

На наживку рибка ловиться віками.
               Так же, браття, всі ми ловимося з вами:
хто на гроші, хто на владу, хто на жінку... -
                Всі ми ловимося, браття, на "наживку".