Для Д.М.
Скажи,
Ну хто сміється ще як ти?
Неначе промені весни,
Твій сміх лоскоче ніжно-ніжно...
А за вікном
Зима малює диво-сни
Прозорим пензлем із роси
І сипле пухом білосніжно...
Торкнусь
Легеньким подихом щоки,
Порозсипаю веснянки
І зупинюся на півслові...
А поміж тим
На скронях, ніби восени,
Плетуть мереживо роки
З моментів ніжності й любові...
Куди
Тебе ведуть стрімкі шляхи?
Дивись, летять кудись птахи,
І друзі тихо відлітають...
Послухай, знов
Десь там сміються дітлахи
Й чекають жадібно весни!
І попри все, - життя триває...
17/08/2015
© Copyright: Наталья Сидорак, 2015
Скажи...
© Copyright: Наталья Сидорак, 2015
Свидетельство о публикации №115081800569
Свидетельство о публикации №115081800569
Рецензии
