Народе!

Народе мій, звідкіль ця глухота
І сліпота? Невже не бачиш бруду
І крові на руках своїх? Уста
Чому твої замовкли? Глянь, усюди
Хрести й німа, смертельна пустота...
 
О, матері! Не жертвуйте синів!
Вони ще молоді й так хочуть жити!
Натомість - вічно сплять серед ланів...
 
Земля так щедро вистелила житом
Останню постіль для своїх синів...
 
І неважливо, хто був неправий,
За що боровся і з котрого боку...
Важливо, хто залишиться живий?
 
Шуміли трави в тих степах широких,
Де між братами йшов смертельний бій...
 
05/06/2015

© Copyright: Наталья Сидорак, 2015


Рецензии