***

Літнє сонце спозаранку
Зазирне в вікно світанком
Між вишень...
Ледь зі сну відкривши очі,
Ти так ніжно прошепочеш:
"Знову день..."
 
Ледь плеча торкнеш рукою
І притулишся щокою
до щоки,
Загорнувши, мов дитину,
В ніжності м'яку перину
Із роси...
 
Знов за тихими казками
Прийде день з його піснями
І теплом.
Нас знайде з тобою в житі
Серед чистої блакиті
За селом...
 
20/04/2015
© Copyright: Наталья Сидорак, 2015


Рецензии