Я не встигаю віддавати...
у метушливім цім житті;
бо не втомився обіцяти..;
а обіцянки - не пусті.
Ще скільки хочеться зробити
для дорогих мені сердець...
Отож доводиться просити:
"Пробачте... це ще не кінець...".
Зроблю, зроблю. - Дай, Боже, сили.
Дай, Боже, часу - все зроблю.
І так, мабуть, аж до могили.
...Бо я вас, людоньки, люблю!
Я не встигаю...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081800405
Свидетельство о публикации №115081800405
Рецензии