Iдуть в небуття, крок за кроком
Долають то гори, то прірви…
Обкладені власним оброком,
Життя залишають настирно…
Ідуть в небуття не від туги
І не від сердечного болю…
Злітають на вістря напруги,
Здобути бажаючи Волю…
Ідуть в небуття, як годиться,
То разом, а то по одному,
Спізнавши, що серце – не криця…
Ідуть… Повертають додому…
16.08.2015
Свидетельство о публикации №115081705602