Кобила Пампушка у діда Миколи,
З надірваним вухом, без ока, ще й квола.
С цією конякою діду морока,
Пришпорив її, та гіляка у око
Потрапила раптом Пампушці, і враз
Чотири копита нажали «на газ».
- Та хай тобі грець! – крикнув дід у польоті,-
Невже це кінець, буряки на городі
Неначе булижники бурі лежать,
Онуки як коні над дідом іржать.
Пампушка заснула від стресу такого,
Упала та спить поруч с дідом Миколой.
- Оце так кобила, лежить, як корова,-
Лається дід, насупивши брови.
Отак постаралась Пампушка руда,
З тих пір діда кличуть «Микола-літак».
08:32
17.08.2015
Пампушка i Микола
© Copyright: Лариса Калинина-Харламова, 2015
Свидетельство о публикации №115081704858
Свидетельство о публикации №115081704858
Рецензии