А осiнь, бач...

Анатолий Анненко
А осінь, бач, і тут буває,
                у субтропічних цих краях,
з платанів листя облітає
                і сум частішає в думках.

Я чую тут: "Живуть же люди!";
                "Не знаю ліпшої краси...";
"Напевно, кращим рай не буде..." -
                лунають щирі голоси.

Авжеж, авжеж... Та от причина
                (бо я -  "приречений дивак"):
мій рай жаданий - Україна,
                а достеменніш - Кремінщина.
Не лавр над тином, а калина...
                Для мене, друже, тільки так.


                м.Сочі.


© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081703332
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Анненко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Анненко