Читай мене...
Читай мене, благаю, між рядків.
Бо суть віршів не в римах і не в ритмі.
А для зізнань завжди бракує слів,
слова звучать в душі, в простій молитві.
Читай мене, а, краще, не читай,
адже скажи - тобі воно навіщо?
По сторінкам мене перегортай,
бо поміж нами вітер долі свище.
Та все ж читай, чи варто це - чи ні,
я неспроможна зараз зрозуміти.
Та проростає глибоко в мені
все те, про що не можу говорити.
Стоїть моя оголена душа:
поміж багатослів'я - мовчазлива.
І проглядає з кожного вірша -
розгублена, нещасна і щаслива...
2014
Свидетельство о публикации №115081710163