Спiванки серця

                юнак

Та соснина бурштинова
                в лісі найвидніша...
Та  дівчина  чорноброва
                в світі наймиліша.
Із сосни бурштин не ллється -
                краплями спадає...
Мені мила усміхнеться -
                серце моє грає.
Шура-буря нахилила
                трави біля річки...
Дорікає мені мила,
                що я невеличкий.
Хай, поки що, невеличкий -
                ще ж я підростаю.
І тебе я, моя чічко,
                гАряче кохаю.

                дівчина

Блискавиці освітили
                небо опівночі...
Дай-но я тобі, мій милий,
                подивлюся в очі...
Ще й загляну тобі в душу -
                щоб швидше збагнути:
я тебе прогнати мушу,
                а чи пригорнути?
Ой  на морі бистрі хвилі
                вітер підіймає...
Як згадаю очі милі -
                серце заспіває.
Та як вітер затихає -
                то і хвиль немає;
а от серце, що кохає,
                спокою не знає.

                хор

Піднялася голубОнька
                аж під самі хмари...
Має, має дівчинонька
                легіня до пари.
Ой  не гоже  голубоньці
                все одній літати...
Скоро, може, дівчиноньці -
                на рушник ставати.
Як ласкаво в час погідний
                мирне сонце сяє!
Краю, ліпшого за рідний,
                і в раю немає.
Рідні  простори  і  люди... -
                що ж іще бажати?
Хай завжди щаслива буде
                Батьківщина-мати!