Білий сніг летить лапатий -
на поріг сіда...
Сяє сонце і до хати
щиро загляда.
Мабуть, вийду погуляти
в тиші, в самоті... -
в ліс, де сосни всі казкові,
сосни золоті.
Сніг летить - мов добра грає
музика зими.
Знов туди я поспішаю,
де ходили ми.
З болем в серці пригадаю
дні щасливі ті,
очі карі і казкові
коси золоті.
Сніг летить - сіда на вії,
на гілля сіда...
А до мене в душу мрія
сонцем загляда.
Зиче мрія нам з тобою
зустріч в майбутті;
зиче роки нам казкові,
роки золоті.
Снiг летить
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081602979
Свидетельство о публикации №115081602979
Рецензии