Вже й комарі...
Бо вже пора їм бути...
Пекельне літо - виглядає сном.
А нам усе кортить його припнути,
Та осінь на порозі б'є чолом.
Не заспіває в небі радо пташка,
Неначе в вирій пісню береже.
І дід Михтодь зітхне на лаві тяжко,
Бо і йому до вирію уже...
Ще стелиться туманом теплий ранок,
Ховаючи у пазуху село.
І оси вперто тягнуться на ґанок
Немов повидлом мазано було.
Вже й комарі...
Бо вже пора їм бути...
Зітхає день та гне колосся ниць.
А горобці ( розкуті баламути )
Завзято літо зкльовують з пшениць...
Вже й комар...
© Copyright: Сергей Кононенко, 2015
Свидетельство о публикации №115081407025
Свидетельство о публикации №115081407025
Рецензии