108-лисиця-

Лисиця спить на підвіконні.
У передмісті тихому, як в Бога в усі.
Усі страхи залишились у лісі
чи в парку, чи у байраку.
Лисиця спить. Цвірінькають у стрісі горобці
та телефон дзвенить в будиночку навпроти.
У кожного своя робота. Лисиця спить, в.о. кота.

Тонкі вібрації, проміння Бога торкаються рудого кожушка.
Ворушаться вібриси й лапки.
Спи, небого, світ усміхається тобі.

Часу нема. А є лиш простір.
Сатурн є. Сиріус і Місяць-Лис_Блідий.
Є ти і я. Є Вічність незнищенна.
Є Лондон з Темзою, закутою в граніт.
Є це руде звірятко, що спить на підвіконні, ніби кіт...


© Copyright: Валентин Лученко, 2015


Рецензии