Яке блаженство - дощ в серпневу спеку,
Дзвінкий, веселий, іграшковий наче!
Іще й гримить десь високо й далеко...
А дощ сміється зараз, а не плаче.
Він торохтить по жерсті й черепиці,
Виблискуючи в сонячнім промінні.
Я підставляю руки і обличчя
Під дощ святий, що впав, так вчасно, нині...
Это блаженство - дождик в летний зной
© Copyright: Александр Афонин 4, 2015
Свидетельство о публикации №115081304727
Свидетельство о публикации №115081304727
Рецензии