Чергове присвячення N

З чого б почати... А певно, уже й не треба.
Власне, вже все почалось ще роки назад.
Пам'ятаєш дівчисько, яким я була до тебе,
Що струмило себе навкруги - і все невпопад?
Я у тебе була закохана до нестями,
І кричала від болю, що все це не навзаєм.
Як би ніжно ти не торкався мене руками,
Ти не зміг би зцілити в душі моїй гіркий щем.
Скільки років шалених сварок й палких обіймів,
Скільки років ти був навколо, але не мій.
Стільки, що почуття мої стали геть неранимі.
Я змирилась. І біль за тобою вже занімів.

Хтозна, може я й досі кохаю тебе таємно,
І ховаю навіть від себе стидкий цей факт.
Йдуть життя, зрідка перетинаючи тебе й мене,
Як завжди: в тебе все гаразд, в мене щось не так.
Знаєш, якось самотньо ночами останнім часом,
І буває так тоскно, що впору лізти в петлю.
А сьогодні... як сплющу очі - згадаю зразу,
Як дивився на неї і говорив: "Люблю".
І той погляд, якого я ніколи не знала,
Все не йде з голови й бентежить серце моє.
Я готова була б за нього віддать немало,
Тільки от халепа. В тебе і так все є.
16.01.2015