В той стародавній світ, що звався "Степом"
(ще до часів монгольської орди...),
де ковила, ємшан злилися з небом,
ведуть твоїх прапращурів сліди.
І хто вони: хозари, печеніги...
ті волелюбні, сильні, запальні(?),
які чинили руйнівні набіги
на Русь мою(такі роки і дні).
О скільки там було пожеж і крові..! -
Жорстоко-темний той далекий час.
Минуло все... Лиш паростки любові
(адже від Бога) дотяглись до нас.
...В твоїх очах вогонь жаги палає.
Твої уста - п'янкий рожевий цвіт. -
Прадавній Степ з тобою посилає
в сучасний світ - надію і привіт.
В той стародавнiй свiт...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081204578
Свидетельство о публикации №115081204578
Рецензии